- інкасувати
- —————————————————————————————інкасува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
інкасувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., фін. 1) Подавати документ для оплати й одержувати за ним гроші; виконувати операцію інкасо. Інкасувати вексель. 2) Збирати і транспортувати готівку та цінності, що здійснюється банками за дорученням клієнтів … Український тлумачний словник
заінкасувати — касую, суєш, Рс. Відібрати в когось гроші в готівці … Словник лемківскої говірки
інкасація — ї, ж., фін. Дія за знач. інкасувати. •• Інкаса/ція боргови/х вимо/г банківська послуга з отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта … Український тлумачний словник
інкасований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до інкасувати … Український тлумачний словник
інкасування — я, с., фін. Дія за знач. інкасувати. •• Інкасува/ння ве/кселя здійснення банком за дорученням векселетримача операцій з векселями та супровідними комерційними документами … Український тлумачний словник